Підготовка та реалізація Плану відновлення економіки України – про це було чергове засідання Антикризового штабу економічної стійкості в умовах воєнного часу.

Засідання відбулося під головуванням Президента УСПП Анатолія КІНАХА 30 червня у розширеному складі за участю компетентних представників: від Верховної Ради (голова Фракції Юлія ТИМОШЕНКО), від Уряду (заступник міністра економіки України Ігор ФОМЕНКО), від Національної Академії наук України (академік, директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій ГЕЄЦЬ), від Національного інституту стратегічних досліджень (заступник директора Ярослав ЖАЛІЛО).

Присутні констатували «оживлення економіки», але падіння ВВП в 2022 році на 29% призвело до суцільної стагнації, подолання якої потребує часу та зважених дій в діалозі влади, бізнесу та громадськості.

Розроблена НАНУ доповідь «Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України», як наголосив академік ГЕЄЦЬ, передбачає створення «Фонду концентрації і мобілізації внутрішніх фінансових ресурсів» з системою заощадження від населення. Сподівання тільки на зовнішніх донорів – це необґрунтовані надії. Знищення Каховської ГЕС потребує уточнення Плану відновлення економіки України в частині енергетичної складової, включаючи малі модульні атомні реактори на заміну діючих ще з радянського часу ВВР-1000.

Ярослав ЖАЛІЛО звернув увагу на необхідність конкретизувати програмні завдання Плану відновлення для одержання не тільки поточної підтримки від міжнародної спільноти, як це було на міжнародній зустрічі в Лондоні, а перед цим в Лугано, а й стратегічної підтримки повної відбудови України після нашої незворотної Перемоги.

Потрібно обґрунтувати структуру майбутньої економіки України, інтегрованої в ЄС, прийняти сучасну промислову політику, акцентувати увагу на агросекторі в частині переробки врожаю, а не тільки його збереження.

Є у Інституті стратегічних досліджень питання і до Верховної Ради. не зрозуміла «стратегія розселення населення», заборона холдингів та інвестицій за кордон, карткова система для населення постраждалих територій.

В цілому позитивно оцінюючи План відновлення України, Юлія ТИМОШЕНКО звернула увагу на необхідність прийняття законодавчих актів на його виконання, зберегти ті підприємства, галузі економіки, які, попри всі негаразди воєнного часу, продовжують працювати.

Законопроєкт «8401» посилення податкового тиску на бізнес вдалося поки що відтермінувати  лише на місяць. Не сприймається і заява Прем’єр-міністра, що «Україна – ресурсний центр Європи».

В підсумковому виступі Анатолій КІНАХ наголосив загальну думку учасників засідання, відносно того, що модернізація повоєнної економіки України повинна базуватися на індустріально-інноваційної основі, потребує науково-експертного супроводження, довіри міжнародних партнерів.

Попереду у нас – тяжкий час випробувань, але ми всі віримо в щасливе майбутнє нашої рідної України. Віримо, що додому повернуться всі 6,3 млн біженців (хоча вже 40% з них там мають роботу), будуть мати роботу тут і всі 4,9 млн внутрішніх переміщених, які зараз на 60% знаходяться без роботи і доходів.

Віримо і перемагаємо!  

Популярные записи